Home

Advertisement

Крик Души!!!

  • Nov. 14th, 2009 at 12:19 AM
№ 1
Сьгодні вперше мені довелося прощатися з дитиною якій так важко збиралися кошти на лікування всією Україною.Я досі не можу повірити що його вже немає, що він ніколи більше не засміється що він не буде опорою для малих котрі лежать в відділені. Дуже важко змиритися з тим що його вже нема, що не вдалося допомогти що закордонні клініки не є панацеєю і що не таке й гарне там лікування і ставлення до наших дітей не таке й добре, моє суб"єктивне ставлення.Якщо дитина безнадійна і за неї береться якась клініка то це не для того щоб врятувати а за для іспитів бо дуже добре коли іспити проводиш за кошт самого піддослідного. І кожен раз коли чуєш від вітчізняних лікарів що цій дитині потрібна пересадка кісткового мозку від не родинного донора це звучить як вирок для батьків для волонтерів, бо суми занадто великі в середньому така операція буде коштувати від 120 тисяч євро до 250 тисяч євро і знайти такі кошти потрібно в дуже короткий термін, думаєш це не реально як ми зберемо такі кошти? а коли дивишся в очі дитині, чи на фотокартку або ж спілкуєшся по телефону, ти не можеш опустити руки і здатися бо від цього на жаль залежить життя дитинки яка ще так мало прожила а вже пройшла через такі тортури і єдиним шансом стає операція за кордоном, перед тобою постає ціль допомогти, кошти збираються всією Україною, і коли вже є та сума ти думаєш все найгірше вже по заду завтра дитя з мамою відлітає в клініку і незабаром йому зроблять операцію! і так кожен раз заходячи на сайт я бачу що дитину відправили за кордон я сподіваюся і жену погані подумки геть кожен раз я молюся щоб дитину врятували. Дуже боляче що життя онкохворої дитини залежить від грошей, що в нашій країні із за бюрократичних відносин не можна проводити такі операції. І ось ця мить дитині вже зробили операцію і ти вже думаєш найгірше по заду все тепер тільки ціль на одужання, і через дві доби повідомлення він відійшов його більше немає.... як пішов такого не може бути хто завгодно але тільки не він. Він не міг він так хотів жити! я не вірю цього не може бути, чому саме він. І починаються особисті тортури це я винна бо не встигла щось зробити, або занадто пізно почала допомогати, якщо б раніше відправили можливо було б все по іншому. Але я вже не дізнаюсь як могло б бути. Єдине що я знаю що цей сонячний божий хлопчик назавжди залишиться в моєму серці, поки я буду жити він також буде жити в моєму серці!!!

Воля!!!

  • Sep. 22nd, 2009 at 12:18 PM
№ 1
Я покою собі не даю,
Серце з горя — в лютім огні.
Ввечір ляжу, уранці встаю —
Все чогось не стачае мені.

Я здоровий. Є пильність в очах.
Руки є... Тільки все це дарма:
Усього, вам скажу, вистача,
Тільки волі у мене нема.

Що хотів би — не можу робить,
Отже, рук я не маю І ніг.
Як же можу без волі я жить —
Таж невільно зійти за поріг?

Втратив рідних у вільнім краю,-
Сиротою не був тоді я.
Тут же втратив Вітчизну свою,-
Це вже більше, ніж мати моя!

Де ж та воля? Де світлі літа?
Без Вітчизни — я тут сирота.
Коли б тато і мама були,
То уздріти б мене не змогли.
Був би теж я тоді сирота,
Як бездомна собака ота...

Золотая ж ти воле моя!
Перелітная пташко моя!
Чом, як чув вилітання твоє,
Не спинилося серце моє?

Коли я на свободі ходив,
Чи як слід тебе, воле, цінив?
Ні, лиш тут, де закривсь мені світ
Щастя волі відчув я як слід!

Хай порадує душу судьба,
Хай я скину закови раба,—
Все життя, мій народе, тобі
Я за волю віддам в боротьбі,

Муса Джаліль, Липень, 1942 рік







All мусорс are bastards

  • Sep. 15th, 2009 at 11:07 PM
строгая
http://www.acab.in.ua/  -  матеріали зібрані для ознайомлення громадськості зі злочинами правоохоронних органів України


Sep. 4th, 2009

  • 6:05 PM
№ 1
И что тут было интересного пока меня небыло? 

Jun. 5th, 2009

  • 11:04 AM
№ 1
Фронтмена відомої групи E.S.T. близько першої години ночі повішеним у квартирі знайшла його дружина. За версією ерефівських правоохоронних органів музикант сам наклав на себе руки, "задушившись телефонним дротом, прикріпленим до ручки дверей з передпокою"(??).

Директор групи заявив, що далеко не все ясно з обставинами смерті Жана. Є припущення, що йому допомогли піти з життя, інсценувавши самогубство.

Жан Сагадєєв створив групу E.S.T, що розшифровується як "Електро Судорожна Терапія" в 1988 році. Вона дуже скоро стала відомою і вже за рік музиканти зробили турне по ФРН. А в 1991 році Сагадєєв і його група зіграли разом з AC/DC, Metallica та іншими на найбільшому концерті в історії Росії «Monsters of Rock» перед аудиторією 800 тисяч осіб. Додамо, що до останнього часу група регулярно виступала і минулого тижня E.S.T. відіграла концерт в одному з московських клубів.

В кінці червня Жан Сагадєєв і його група повинні були виступити на українському мотофестивалі. Крім того, колектив готувався до запису чергового альбома www.mnogomp3.net/mp3/est/
 
№ 1
Его зовут Богдан щекин и недавно ему поставили очень пессимистичный диагноз, которого сам он, конечно же не понимает, - острый гибридный лейкоз.



обращаться можно к папе Роману 8-067-393-28-86, маме Наташе 8-097-528-26-92, а также к волонтерам охматдета Лене Скориковой 8-067-498-63-35, Юлии Ноговициной 8-050-628-18-07, Михаилу Статкевичу 8-067-568-79-02. реквизиты счета, на который собирают средства - на страничке богдана. там же размещены и документы, подтверждающие факт и серьезность его болезни.

Помогите хотя бы кросс-постом. Быть людьми - самая трудная и эффективная форма протеста против зомби-мира. Спасибо за неравнодушие.
№ 1
Уважаемые байкеры и сочувствующие.
Обращаюсь ко Всем киевлянам. Откликнитесь!
Нашему собрату Олегу Чижу (ник Сhiz)нужна кровь (группа значения не имеет) - он пострадал в результате несчастного случая и получил ожоги 3-й степени.
Все что нужно от нас - это подъехать в Киевский ожоговый центр по ул. Краковская 13. Обратиться к дежурному врачу и сообщить о желании сдать кровь для Олега Чижа.

ВСем откликнувшимся Огромное Спасибо!
Связь через Голандца, контактный тел.: 8 050 331 49 86 Саша Буйволюк
№ 1
 Матері онкохворих дітей – завжди заручники лікарів. Вони ніколи не скажуть правди про те, що діється у лікарні, про ставлення до них медперсоналу, про некваліфікованість лікарів і т.д. Допоки є хоч найменша надія на порятунок дитини. Дізнатися правду можна лише в одному випадку. Коли дитя уже немає в живих. Ми друкуємо відкритий лист до міністра охорони здоров‘я, написаний Яною Малюзіною – матір‘ю півторарічного малюка. До початку лікування її син мав 50 шансів на одужання зі 100. «Фахівці» з Інституту раку зменшили цю цифру до 1 зі 100. Понівечили хлопчика. І відправили додому. Вмирати.
Лист друкується мовою оригіналу.

Министру Охраны Здоровья )
№ 1
Прошу всіх небайдужих відгукнутися і допомогти цій чудовій родині врятувати свою Дитину. Допомога потрібна будь яка: речи для дитей, іграшки, їжа,кошти на лікування,донори першой групи на тромбоконцентрат (чоловіки) моральна та духовна підтримка, молитви за доньку!

До Вас звертається мама Юлії Козир із проханням допомогти у зборі коштів на лікування дочки.
Юлечка народилася 26 липня 1992 року, є старшою дочкою у багатодітній родині. У Юлі є іще два братики і дві сестрички.

Козырь Юлия

26.07.1992 г.р.
Острая миелоидная лейкемия
Документы


Доця зростала веселою доброю, життєрадісною дитиною. Без особливих проблем зі здоров’ям. З дитинства Юля завжди була маминою помічницею в усьому. На відмінно закінчила 10 класів, займається у гуртках бісероплетіння, вишивання, пише вірші. До хвороби навчалася в 11 класі Київської середньої школи № 320, що на Троєщині.
Наприкінці січня Юлі поставили діагноз, який прозвучав як грім: гостра мієлоїдна лейкемія.
Біда у нашу велику дружну родину, прийшла раптово, не спитавшись. В шістнадцять років дівчатка розквітають, як квіти на весні, складають плани на майбутнє, адже незабаром випускні іспити в школі, красива випускна сукня, гарна зачіска, блискучі туфлі. А там і навчання у ВУЗі за спеціальністю, про яку мріяла всі ці роки…
Моя дитина перебуває на лікуванні у Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит». Лікарі говорять про хороші прогнози за умови своєчасного і швидкого лікування та, можливо, пересадки кісткового мозку. Незважаючи на страшну хворобу, Юлічка не втрачає оптимізму і радісного ставлення до життя.

Частину коштів на лікування компенсує держава. Та є велика частина, яку ми маємо сплатити. У простої багатодітної родини просто ніде взяти такі кошти…

Звертаюся до Вас із проханням про допомогу, аби справдилися мрії і життєві плани моєї дитини!

Тел.: 8-097-176-51-50 Козир Леся Миколаївна
 

Реквізити для надання допомоги:
№ 26200603183149
У Милославському відділенні Печерської філії «ПриватБанку»
МФО 305299
Код за ЄДРПОУ2593306547
Отримувач: Козир Леся Миколаївна
Призначення платежу: допомога на лікування дочки

№ 1

 
 Якщо раніше можновладці наживалися на здоров‘ї дорослих, то сьогодні для поживи вони не гребують і дитячим життям.

До роботи у громадській ініціативі «Геть Усіх!» долучилася ініціативна група допомоги онкохворим дітям. Готується ряд журналістських розслідувань щодо зловживань у медичній сфері. Запрошуються до співпраці батьки онкохворих дітей, лікарі, фармацевти, журналісти а також волонтери та донори.

Спочатку ми просто вирішили допомогти хлопчику, який лежав в Інституті Раку. Часто буває, що справа навіть не в грошах, - просто терміново необхідно найти кількох донорів певної групи крові. А онкохворим це потрібно після кожної хіміотерапії. Для матері, яка не може надовго покинути малу дитину, вирішити цю задачу в чужому місті майже неможливо.

Тим більше, що й до донора є ряд вимог, і здавати кров можна лише раз на півроку. Та й ще й черги в пункті здачі… Потім поїхали здавати кров для сусідів по палаті…

За кілька місяців довелося терміново збирати кошти на лікування кількох дітей, котрих «залікували» вітчизняні спеціалісти. Виявилося, що МОЗ перевіряє донорську кров на гепатити дешевими і ненадійними тестами, економлячи на кожному аналізі близько 100 грн. Рак у поєднанні з гепатитом – фактично смертельний вирок, навіть за умови подальшого лікування за кордоном. Проте лікарі навіть не повідомляють матерям про можливість додаткових платних аналізів. Лікарі зекономили кілька сотень гривень, а ми мали знайти сотню тисяч євро аби спробувати врятувати Владика в Німеччині…

Заглиблюючись все більше в життя онковідділень на якомусь етапі ми зрозуміли, що більше просто не в змозі мовчати про такий стан речей.

Раніше, за словами самих лікарів, наживалися на СНІДі та дорослих ракових хворих (біля половини бюджетних коштів тут традиційно розкрадалося). Проте, на дитячу онкологію діяло негласне табу. Раніше. Але з минулого року почали наживатися і на дитячих смертях.

Про той жах, в який потрапляють батьки онкохворих дітей, і про який вони мовчать, будучі повністю залежними від лікарів. Про зловживання чиновників, розкрадання, спекулювання купленими за державний кошт ліками. Про війни фармацевтичних кланів, ціна яких – життя дітей. Про бардак та злочинну халатність. Про все це – у циклі наших журналістських розслідувань.

Наша мета – припинити зловживання в галузі та поновити табу на наживу з дитячої онкології. Нехай наживаються на термометрах, але не на ліках, без яких помирають діти.

 

Якщо ви можете здати свою кров, телефонуйте за номером: (067)505-53-03 (Волонтерський центр допомоги донорами).

Якщо ви маєте інформацію, документи чи просто є спеціалістом і хочете допомогти висвітленню проблем в онкогалузі або медичній сфері в цілому – пишіть нам на електронну адресу getout.org.ua@gmail.com (з відміткою «Для ініціативної групи допомоги онкохворим дітям).

№ 1
Розпочалася акція Здай кров!!!  Врятуй життя дитині!!! 
Всі охочи допомогти Дітям пишіть в коментах.

       

Майдан - A.C.A.B.

  • Feb. 15th, 2009 at 12:11 AM
злая

Троє ППС-ників звіряче побили хлопця на очах у сотень перехожих, що святкували День Валентина на Майдані Незалежності в Києві. Менти збили його з ніг, відлупцювали ногами, зламавши при цьому ніс. Коли обурена громадськість стала на захист хлопця, виявилося, що того затримують за опір при затриманні(?!). Хлопець був трохи напідпитку, і ППС-ники просто вирішили “збити з нього бабло”
 


Детальніше на сайті:  http://getout.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=54&Itemid=1

Ветрянка Форева!!!

  • Jan. 18th, 2009 at 11:56 PM
№ 1
Кто не Болел и болел Ветрянкой приглашаю в гости!!!!



Давайте дружить

  • Jan. 18th, 2009 at 12:08 AM
№ 1


Акция взаимного френдинования 2 - Баррабулька ищет друзей!: Присоединяйтесь!